Детальніше про велику рогату худобу

Жуйні тварини, такі як велика рогата худоба, містять велику кількість мікробів у рубці, першому та найбільшому відділі травного тракту. Шляхом перетравлення та ферментації ці мікроби перетворюють кормові матеріали на багаті енергією коротколанцюгові жирні кислоти та мікробний білок, які, у свою чергу, задовольняють більшу частину потреб тварини в енергії та білку.

Щоб забезпечити оптимальний ріст, здоров’я та виробництво молока, корм для великої рогатої худоби має задовольняти потреби мікробів рубця та забезпечувати додаткову енергію та білок для задоволення потреб тварини. Основою раціону для великої рогатої худоби є свіжі або консервовані корми, багаті на целюлозу, яку не перетравлюють люди та інші тварини з моногастрією. Раціон також доповнюється іншими культурами та побічними продуктами харчового виробництва, які забезпечують більш концентровані джерела білків, вуглеводів і жирів.

У годівлі великої рогатої худоби бобові використовують у трьох напрямках. По-перше, кормові бобові, такі як конюшина та люцерна, є чудовими джерелами целюлози та протеїну для стимулювання росту мікробів рубця, які потім постачають більшу частину білка, необхідного тварині. Зернові бобові, такі як кінські боби, горох і люпин, забезпечують крохмаль, який може бути ферментований мікробами рубця для отримання енергії, необхідної для росту. Більшість білка із зерна бобових також буде використовуватися мікробами рубця, хоча деяка частина доступна безпосередньо тварині.

Нарешті, в годівлі великої рогатої худоби широко використовують також побічні продукти переробки зерна бобових культур, зокрема шрот, що залишається після екстрагування олії із сої. Соєвий шрот є чудовим джерелом амінокислоти лізину, хоча і має відносну нестачу метіоніну.

Legume Hub вивчає аспекти, пов’язані з використанням як кормових бобових, так і зернобобових культур у молочному та м’ясному скотарстві, включаючи їх хімічний склад, кормову цінність та практичну інформацію щодо їх використання.