Люпин

Пошук
legume_hub_logo_sw_free-9edd5cfd

Наша стаття про: все
      ()

      Рослинні залишки і контроль бур’янів у технології No-till.

      Рослинні залишки можуть також допомогти у контролі бур'янів, хоча результати дослідів бувають суперечливими. Ця стаття розглядає досліди, проведені з рослинними рештками в США та в Україні як засоби контролю бур'янів на полі. Її мета – можливість використання результатів цієї роботи під час контролю бур'янів у системах землеробства. Використання рослинних р...

      Технологічні аспекти вирощування не-ГМ сої

      Стаття містить практичні рекомендації щодо методів боротьби з бур'янами для фермерів, які вирощують не ГМ сорти сої. Боротьба з бур'янами потребує комплексного підходу, який поєднує біологічні, агротехнічні, фізичні, механічні та хімічні засоби. Такий підхід дозволить отримати максимальний результат, зменшити вплив на навколишнє середовище та знизити розвито...

        Наші відео про: все
            ()

            Не знайдено

            Сторінку, яку Ви шукали, не знайдено. Спробуйте деталізувати пошук або скористайтесь навігацією, що знаходиться вище, щоб знайти пост.

              Детальніше про люпин

              Види люпину належать до роду Lupinus сімейства бобових (Fabaceae). Люпин — однорічна трав’яниста рослина, виростає до 1,5 м заввишки, із стрижневим коренем до 2,5 м глибиною.

              Насіння люпину характеризується високим вмістом білка (30-48%) і відносно низьким вмістом жиру, клітковини і крохмалю. Воно дуже добре підходить для використання у якості високобілкового корму у тваринництві. Воно також все частіше використовується як заміна молочних і м’ясних білків та жирів у спеціалізованих харчових продуктах, таких як нові види морозива та рослинні замінники молока. При вирощуванні люпин має високу азотфіксуючу здатність до 400 кг N/га і тому може бути цінним у сівозміні. У більшості випадків насіння люпину потребує інокуляції відповідними штамами азотфіксуючих бактерій.

              Існує близько 200 видів люпину, три з яких мають особливе значення для харчування людей і годівлі худоби: люпин білий (Lupinus albus L.), люпин синій (Lupinus angustifolius L.) і люпин жовтий (Lupinus luteus L.). Вони походять із Середземноморського регіону, південно-східної Європи та західної Азії. Їх культивують понад 4000 років.

              Люпин білий (Lupinus albus L.)
              Люпин білий виростає до 1,2 м заввишки, а корені заглиблюються до 0,7 м. Насіння велике, округлої форми, плоске з високим вмістом білка (30-40 %), вмістом жиру 8-9 %. Воно придатне для споживання людиною, а також для годівлі худоби в сучасних системах виробництва.

              Люпин синій (Lupinus angustifolius L.)
              Люпин синій виростає до 1,5 м у висоту, а коріння – до 2,5 м в глибину. Його ще називають люпином вузьколистим. Квіти зазвичай блакитні, хоча деякі квіти білі. Насіння люпину синього має менший вміст білка (до 28 %), ніж насіння люпину білого або жовтого. Проте для люпину синього характерне глибше залягання стрижневого кореня, що дає культурі переваги на деяких ділянках.

              Люпин жовтий (Lupinus luteus L.)
              Люпин жовтий виростає до 0,8 м у висоту і має глибокий стрижневий корінь. Його насіння ниркоподібної форми і характеризується більшим вмістом білка (34 – 48 %), ніж у синього або білого люпину. Він особливо підходить для споживання людиною та як корм для тварин, наприклад птиці, свиней, великої рогатої худоби та риби.